Автор - сам вихованець дитячого будинку - присвячує цю книгу усім дітям дитячих будинків, які пройшли тяжкі роки війни та голодомор 1946-1947 років. Багато з них померло, багато покалічилося граючись зі знайденою зброєю, але всі, хто вижив, добре пам'ятають, що у той буремний час майже всі діти вірили, що їхні батьки живі, старалися відшукати їх та бути гідними їх пам'яті.